Історія бібліотеки

 

     Історія  бібліотек  на  Верховинщині  бере  свій  початок  з  діяльності  осередків  «Просвіти»,  які  були  засновані  на  початку  ХХ – го  століття.   Організатором  осередку  «Просвіта»  в  Жаб’ю  був  Онуфрій  Манчук  - самобутній  гуцульський  новеліст  і  громадський  діяч.  Саме  він  в  той  час  проводив  виховну  роботу  серед  молоді  і  студентів,  популяризуючи  літературне  слово.  

     Бібліотека  в  селищі  Верховина  (Жаб’є)    орієнтовано  була  створена  в  1949  році.  Першою  завідувачкою  бібліотеки  була  вірменка  Мара,  яка  після  закінчення  Харківського  бібліотечного  інституту  приїхала  в  Жаб’є.   З  1958  року  бібліотекою  завідувала  Ігнатюк  Олена  Василівна.     Приміщення   бібліотеки  знаходилось  в  старому будинку  на  місці  теперішнього  супермаркету  «Наш  край»,  пізніше було  перенесено в   просторе  приміщення   на  березі  річки  Чорний  Черемош,  де  і  сьогодні   функціонує.

Згідно  наказів  обласного  управління  культури  №144  від  30.09.  1977  року  та  районного  відділу  культури №142  від  01.  11.1977 року  1  листопада  1977  розпочала  роботу  централізована  система  державних  бібліотек  з  новою  структурою  та  штатним  розписом, затвердженим  начальником  обласного  управління  культури.   До  складу  ЦБС  ввійшли:  ЦРБ  (центральна  районна  бібліотека),  ЦДБ  (центральна  дитяча  бібліотека)  та   35  бібліотек – філій.  Центральна  районна  бібліотека  - головна  бібліотека  району  з  відповідними  відділами:  відділ  комплектування  та  обробки  літератури,  відділ  обслуговування,  організаційно – методичний  відділ,  відділ  книгозберігання.  Директором  ЦБС   було   призначено  Ігнатюк  Олену  Василівну,  заступником  -  Микитюк  Тамару  Михайлівну,  ст.  бібліотекарем  відділу  комплектування  та  обробки  літератури  -  Мігащук  Людмилу  Миколаївну,   бібліотекарем  читального  залу  - Лабачук  Анастасію  Іванівну,    бібліотекарем     абонементу -  Кітлярук  Олесю  Іванівну,   методистами:  Мартинюк  Ганну  Василівну,  Кочерган  Василину Василівну,   Кушмелюка  Дмитра  Дмитровича,  Сусяк  Василину  Юріївну.  В  дитячу  бібліотеку  бібліотекарем  читального  залу  - Болдиш  Ганну  Юріївну,  бібліотекарем   абонементу  - Рибарук  Ірину Іванівну  ( пізніше  заступник   директора по  роботі  з  дітьми).

В ці  роки  активізовується  робота  бібліотек.   З  метою    охоплення  населення  книгою  створюються   пересувні  бібліотеки,  три  таких   було  створено  на   погранзаставі.  Відкриваються  бібліотечні  пункти  на  тваринницьких  фермах  та  агітхатах.  ЦБС  отримує  бібліобус  (бібліотеку – автомобіль)  для  бібліотечного  обслуговування  механізаторів  на  польових  станах  і  в  будинках  механізатора,  тваринників  у  літніх  таборах,  на  відгонних  гірських  пасовищах,  тощо.  Для  працівників  райцентру    організовуються   чотири стоянки  бібліобуса  на  підприємствах :  сільгоспхімії,  сільгосптехніки,  сокоекстрактного  заводу,  лісгоспу.  Відповідала  за  роботу  бібліобуса -  Кітлярук  Олеся  Іванівна.  Маршрути  виїздів  бібліотеки – автомобіля  і  тривалість  перебування в  кожному  пункті  визначались  щомісячним  графіком,  який  затверджувався  директором.  Бібліобус  забезпечувався  відповідним  обладнанням:  стелажами,  вітринами,  столом  для  видачі  книг  та  технічними  засобами  пропаганди  книги.

      В  минулі  роки  бібліотеки  отримували  багато  книг,    до  30 – ти  тисяч  назв  в  рік.   Це  була  українська  й  зарубіжна  класика,  науково   - природнича  і  технічна  література,  на  той  час , особлива  увага  приділялась  літературі  суспільно – політичного  змісту,  нею  було  укомпектовано   до  25%  від  загального  фонду. 

      Працівники  системи  підвищували   свій  професійний  рівень      на  районних  та  обласних  семінарах,  практикумах,  стажуваннях,    обласних  та  районних  курсах,  в  інституті  підвищення  кваліфікації.  Кращим   бібліотекам  присвоювали  звання  «Бібліотека  відмінної  роботи».  Центральна  районна  бібліотека  стала  важливою  частиною  соціальної  інфракструктури,  орієнтованої  на  обслуговування  різних  категорій  читачів,  координаційним,  організаційно – методичним  центром  для  всіх  бібліотек  району.

      90 – роки – роки  незалежності   внесли  свої  корективи  та  зміни  в  роботі  бібліотек.  На  сьогодні    основна  мета  бібліотек  -  це  наближення  до  користувача,  залучення  до  книги,  до  спілкування  якомога    широкого  кола  людей,   небайдужих  до  долі  просвітництва.  Відповідати  вимогам  часу  і  потребам  громади,  забезпечення  стратегії  подальшого  розвитку  -  такі    основі    завдання  стоять  перед  бібліотеками.  Ставши  переможцями   ІІІ   раунду  конкурсу  «Організація  нових  бібліотечних  послуг  з  використанням  вільного  доступу  до  Інтернету»  районна  бібліотека  отримала  9  комп»ютерів,    бібліотеки  - філії  сіл:  Красноїлля,  Красник,  Устеріки  по  2  комп'ютери. Це  дало    можливість  розвитку  інноваційних  послуг.    У  центральній  районній  бібліотеці   створюється  клуб  «Зелена  хата»,  де  організовуються   заходи   такі,  як  «Гуцульські  вечорниці»  та  виставки– ярмарки  виробів ручної  роботи  народних  умільців.  Заходи,  які  проводяться  в  рамках  клубу,   відвідують    не  тільки  наші  краяни, а  й  туристи   з  України  та  зарубіжжя.

               3  січня  2021  року в  районі  створено  громади.  Верховинська  районна  бібліотека   перейменована   на  публічну  бібліотеку  Верховинської   селищної  ради.    До  Верховинської  ОТГ увійшли:  дитяча  бібліотека та  18  бібліотек – філій.