Ім'я українського письменника з діаспори Василя Барки прийшло в Україну лише після проголошення незалежності.

Василь Барка належить до тих митців, на яких впливала національно - ментальна особливість. Він все життя був і залишався українцем, не зважаючи на те, на якій чужині і скільки часу він прожив.

Василь Барка був переконаний, що його Україна, та яку він обожнює, якій поклоняється, яку згадує у своїх молитвах, його Україна там де живе він сам.

Все своє свідоме життя він шукав шлях до вітчизни, яку колись втратив не зі своєї волі.

Василь Барка - автор поем, драматичних творів, літературознавчих есе, поезій, епічних романів. Його роман "Жовтий князь" широковідомий за кордоном, через тридцять літ після написання, тепер в Україні приголомшує страшним одкровенням про планомірні дії тоталітарного режиму, спрямовані на винищення нації, на вимирання внаслідок голодомору. Це свідчення трагедії українського народу, написане письменником для якого жахи голодомору були страшною реальністю його власного життя. У цьому романі Василь Барка відтворив надзвичайно болючу частину нашої історії, яку з болем і сьогодні згадує український народ , засвідчив цю трагедію, як очевидець, як жертва, як щирий уболівальник за долю України.

Його високодуховна праця, через десятки літ прийшовши на рідну землю, гідно долучилася до національно- духовної скарбниці: загиблим - як пам'ятник, живим - як пам'ять.